File - Світлана, 138-09-01

• English
• Ukrainian

English translation (unedited):

"The owners of the apartment in Horodenka, where we now live, made this Easter basket for us.

To all our efforts to convince them that, thank God, we have something to live on, we have bread and so on, there was only one answer: "Take it and don't worry about anything! Tell us what else you need, we'll give you everything. "

The hostess, learning that we do not eat meat, made cheesecake. She also gave us this basket and a napkin embroidered by her daughter, with the words: "This is for you to remember us by. This is how we do Easter... If only we lived in peace! " And she cried.
What is there to say? I also cry from emotions. This is what will help Ukraine win. People are trying to extinguish this war with their boundless kindness, care, and attention to others... Share, give, offer... This basket is a devastating bomb against the black war that is tormenting my country...

Here’s how our adventures with housing in Horodenka went. We decided to go because our acquaintances found us an apartment here. However, when we were on the road, the owners of the apartment changed their minds about renting it out. Fortunately, another family took us in, and we stayed there for a while. Later, thanks to the help of Veretelnyk Stefanov, another family settled us in their apartment, when the previous tenants moved out.

None of the families wanted to take money from us for rent. This is very different from our experience when we were looking for an apartment for rent here in Horodenka, and found an apartment in poor condition, cramped, dirty, and shabby, for which the owner asked 10 thousand hryvnia per month (while the average rent here for 2 -4 thousand UAH). The landlord said: "If you don't like something, I had 20 more calls in the last hour." People are different...

The current owners are constantly asking what we need, what is missing, they bring food, utensils, the daughter offers children's clothes because she has children as well... People come up in the street, offering help...

We are sincerely grateful to the Waldorf community in Horodenka, the family of Mr. Yuri and Ms. Halyna, Ms. Halyna Stefanova, the family of Mr. Roman and Ms. Orissa, who looked for housing for us and hosted us. I pray for these people.

And every Easter I will definitely take this basket to church. And I will remember those who gave it. For it is the Living God, who manifests this way - insincere human care ... And such things are actually the most valuable."

🖊📸 Svitlana

Edited Ukrainian text:

"Ось такий великодній кошик зібрали для нас господарі квартири в Городенці, де наразі живемо.

На всі наші намагання переконати, що, слава Богові, маємо на що жити, маєм хліб і до хліба, відповідь одна: "Візьміть і ні про що не хвилюйтеся! Кажіть, що вам ще треба, все вам дамо".

Господиня, дізнавшись, що не їмо м'ясного, начаклувала сирну паску. Також подарувала нам цей кошик і серветку, вишиту її дочкою, зі словами: "Будете про нас згадувати. Ось такий у нас Великдень... Аби лиш ми мирно жили!" І розплакалася.
Що тут сказати? Плачу і я від зворушення. Це речі, завдяки яким Україна переможе. Люди намагаються загасити цю війну своєю безмежною добротою, піклуванням, увагою до інших... Діляться, віддають, пропонують, наділяють... Цей кошик - нищівна бомба супроти чорної війни, яка мучить мою країну...

Наші пригоди з житлом у Городенці були такі. Наважилися їхати, бо знайомі знайшли нам тут квартиру. Та коли ми вже були в дорозі, господарі квартири передумали її здавати. На щастя, відгукнулася родина, яка нас прийняла в своєму приватному будинку і ми гостили там певний час.

Згодом завдяки допомозі Романа Веретельника і Галини Стефанової інша родина поселила нас у своїй квартирі, з якої виїхали попередні орендарі. Жодна з родин не захотіла брати з нас гроші за оренду житла. Що дуже дисонує з одним нашим досвідом, коли шукали тут, у Городенці, квартиру для оренди і знайшли одну в поганому стані, тісну, брудну й обдерту, за яку господар просив 10 тисяч гривень на місяць (тоді як у середньому тут здають квартири за 2-4 тисячі грн). Казав: "Якщо щось не подобається - в мене є ще 20 дзвінків за останню годину". Люди бувають різні...

Теперішні господарі постійно питають, що нам потрібно, чого бракує, привозять їжу, посуд, їхня дочка пропонує дитячий одяг, бо має своїх дітей... Люди на вулиці підходять з пропозицією допомоги...

Ми щиро вдячні городенківській вальдорфській громаді, родині пана Юрія і пані Галини, пані Галині Стефановій, родині пана Романа й пані Орисі - тим, хто нам шукав житло і приймав та приймає у себе. Молюся за цих людей.

А цей кошик обов'язково буду брати до церкви на кожен наступний Великдень. І згадувати тих, хто його подарував. Бо це і є Бог Живий, який ось так проявляється - у щирому людському піклуванні... І такі речі насправді найдорожчі."

🖊📸 Світлана

Attribution-NonCommercial 4.0 International (CC BY-NC 4.0) https://creativecommons.org/licenses/by-nc/4.0/

Із Зазначенням Авторства — Некомерційна 4.0 Міжнародна (CC BY-NC 4.0) https://creativecommons.org/licenses/by-nc/4.0/deed.uk