Title and statement of responsibility area
Title proper
General material designation
Parallel title
Other title information
Title statements of responsibility
Title notes
Level of description
Reference code
Edition area
Edition statement
Edition statement of responsibility
Class of material specific details area
Statement of scale (cartographic)
Statement of projection (cartographic)
Statement of coordinates (cartographic)
Statement of scale (architectural)
Issuing jurisdiction and denomination (philatelic)
Dates of creation area
Date(s)
-
2022-04-04 (Creation)
Physical description area
Physical description
1 textual testimony
4 images
Publisher's series area
Title proper of publisher's series
Parallel titles of publisher's series
Other title information of publisher's series
Statement of responsibility relating to publisher's series
Numbering within publisher's series
Note on publisher's series
Archival description area
Custodial history
Scope and content
"#НаОдинДеньБлижчеДоПеремоги. Я не дивилась катувань бучан, я не дивилась катувань маріупольців, я пам'ятаю катування 2014. Я пам'ятаю звідки з'являлися десятки, десятки дітей в дитячих будинках. Дітей яких не хотіли бачити їх матері , я пам'ятаю хлопців з відрізаними вухами, я пам'ятаю багато того "Чого не можете быть ,это неправда". Тоді ми кричали але ніхто не вірив... Дуже боляче. І тоді і зараз...
Вчора "гаряча лінія" Волонтерська Сотня Госпіталь отримала 250 дзвінків. Два, навіть,з закордону. "Виїзжаю. Хочу допомоги. Згоден робити все".
Дзвоник через телеграмм: Мені 26 років я зараз в Чехії, виїзжаю, що треба робити?
Що я можу відповісти" Дитино, просто залишся живою. Це дуже важливо"
Дякую всім хто не хоче бути внеполитики. Дякую за кожну хвилину, копійчину, сльозинку.
Ми з вами зробили багато. Всі ми: хто молиться, готує їжу, плете сітки, обороняє, закуповує, перераховує гроші, виховує чужих дітей, надає притулок сім'ям, співає діткам колискову.....
Зібрали по всій Україні ліки для інституту серця м. Київ. Познайомилися з надзвичайними людьми. Поки об'їздили села-провела екскурсію. Забезпечили їжею 4 сім'ї і два села гігієною, могли б і більше але комендантська година. #NovaUkraine разом до перемоги 💛💙 дякуємо за допомогу"
Notes area
Physical condition
Immediate source of acquisition
Arrangement
Language of material
- English
- Ukrainian
Script of material
Location of originals
Availability of other formats
English translation (unedited):
"I did not watch tortures from Bucha, I did not watch tortures from Mariupol, I still remember tortures of 2014. I remember well where dozens and dozens of children in orphanages came from. Children whose mothers did not want to see them. I remember guys with their ears cut off, I remember a lot of “That's not possible! It's not true”. We shouted about it then, but no one believed ... What a pain! It was then and it is now ...
Yesterday, the Volonterska Sotnya Hospital Charity hotline received 250 calls. Two of them from abroad. “I'm leaving. I want to help. I agree to do everything.”
Call via Telegram: “I am 26 years old, I am now in the Czech Republic, I am leaving, what should I do?”
What can I answer them? “Just stay alive, kid. It is very important.”
Thank you to everyone who does not want to stay out of politics. Thank you for every minute, penny, tear. We have done a lot with you. With all of us: those who pray, cook, weave camouflage nets, defend, make purchases, transfer money, raise other people’s children, provide shelter for families, sing lullabies to babies ...
We have gathered necessary medicines for the Kyiv Heart Institute from all over Ukraine. We have met extraordinary people. While touring the villages, we had a sightseeing tour. We provided food for four families and hygiene products for two villages. We could have done more but for curfew."
🖊📸 Nina --
Edited Ukrainian text:
"Я не дивилась катувань бучан, я не дивилась катувань маріупольців, я пам'ятаю катування 2014. Я пам'ятаю, звідки з'являлися десятки, десятки дітей в дитячих будинках. Дітей, яких не хотіли бачити їхні матері. Я пам'ятаю хлопців з відрізаними вухами, я пам'ятаю багато того "чего не может быть, это неправда". Тоді ми кричали, але ніхто не вірив... Дуже боляче. І тоді і зараз...
Вчора "гаряча лінія" Волонтерська Сотня Госпіталь отримала 250 дзвінків. Два навіть із закордону. "Виїзжаю. Хочу допомоги. Згоден робити все".
Дзвоник через телеграм: “Мені 26 років, я зараз в Чехії, виїзжаю, що треба робити?”
Що я можу відповісти? “Дитино, просто залишся живою. Це дуже важливо".
Дякую всім, хто не хоче бути внеполитики. Дякую за кожну хвилину, копійчину, сльозинку.
Ми з вами зробили багато. Усі ми: хто молиться, готує їжу, плете сітки, обороняє, закуповує, перераховує гроші, виховує чужих дітей, надає притулок сім'ям, співає діткам колискову...
Зібрали по всій Україні ліки для інституту серця міста Київ. Познайомилися з надзвичайними людьми. Поки об'їздили села — провела екскурсію. Забезпечили їжею 4 сім'ї і два села гігієною, могли б і більше, але комендантська година."
🖊📸 Ніна --
Restrictions on access
Terms governing use, reproduction, and publication
Attribution-NonCommercial 4.0 International (CC BY-NC 4.0) https://creativecommons.org/licenses/by-nc/4.0/
Із Зазначенням Авторства — Некомерційна 4.0 Міжнародна (CC BY-NC 4.0) https://creativecommons.org/licenses/by-nc/4.0/deed.uk