Title and statement of responsibility area
Title proper
General material designation
Parallel title
Other title information
Title statements of responsibility
Title notes
Level of description
Reference code
Edition area
Edition statement
Edition statement of responsibility
Class of material specific details area
Statement of scale (cartographic)
Statement of projection (cartographic)
Statement of coordinates (cartographic)
Statement of scale (architectural)
Issuing jurisdiction and denomination (philatelic)
Dates of creation area
Date(s)
-
2022-03-20 (Creation)
Physical description area
Physical description
- 1 textual testimony
- 1 image
Publisher's series area
Title proper of publisher's series
Parallel titles of publisher's series
Other title information of publisher's series
Statement of responsibility relating to publisher's series
Numbering within publisher's series
Note on publisher's series
Archival description area
Custodial history
Scope and content
“А меня вчера обматерил чужой мужчина. И, это было приятно. Я же, во время работы выключаю телефон, что бы не отвлекаться. А тут, звонок с неизвестного номера. Перезваниваю. Слушаю: «……ть, телефон можно с собой носить, тут война, а она трубку не берет, я нервничаю, я посылку вам привёз, ехал черт знаю откуда, а дозвониться не могу». Все правильно. Он вёз посылку живым, от любящих людей. Через всю стану. Мы обязаны быть живыми. На другое,он не согласен. Честно,я ещё не знаю, от кого, что в этой посылке. А, вчера, мне привезли, тоже, через несколько стран, от Штудгарда, Львова до Харькова. Каким словом мне выразить мою благодарность? Что то, мне часто,стало не хватать объема знакомых слов. Дорогие мои Tamara --, Наталья --, -- Надія, Михаил --, шлю вам свою любовь. У мужа есть инсулин и глюкометры с полосками, у внука памперсы, питание, игрушечки, носочки, а у меня успокоительное в капельках и сигаретках. Будем жить! Спасибо, моему волонтёрскому братству Tatyana --, Виктория -- за мнгновенный отклик, когда я прошу помощи для харьковчан. Всем, кто утром и вечером пишет мне «Як ви?», «Жива?», «Ей?». Я Вас обнимаю сердцем и, обязательно, обниму при встрече. Такая странная война, в которой столько любви.”
Notes area
Physical condition
Immediate source of acquisition
Arrangement
Language of material
- English
- Russian
- Ukrainian
Script of material
Location of originals
Availability of other formats
English translation (unedited):
“And yesterday another man scolded me. And it was nice. I turn off the phone while working so as not to be distracted. And here is a call from an unknown number. I'll call him back. I listen: "F…ck, you can carry a phone, war, and she does not pick up the phone, I'm nervous, I brought you a parcel, went to hell, I know where, but I can not call."
OK. He carried the parcel alive, from people who love. Across the country. We must be alive. On the other hand, he disagrees. Honestly, I still do not know from whom in this parcel. And yesterday they brought me, also through several countries, from Stuttgart, Lviv to Kharkiv. In what words should I express my gratitude? Something, I often began to lack the volume of familiar words. My dear friends, I send you my love. My husband has insulin and glucometers with stripes, my grandson has diapers, food, toys, socks, and I have a sedative in drops and cigarettes. Let's live!
Thank you, my volunteer fraternity for your immediate response when I ask for help for the people of Kharkiv. To everyone who writes to me in the morning and in the evening: "How are you?", "Alive?", "Hey?". I hug you with my heart and, of course, I will hug you during the meeting.
Such a strange war with such love.”
🖊📸 Inna --
Ukrainian translation:
“А мене вчора облаяв чужий чоловік. І це було приємно. Я ж, під час роботи вимикаю телефон, щоб не відволікатися. А тут, дзвінок із невідомого номера. Передзвонюю. Слухаю: «…ть, телефон можна з собою носити, тут війна, а вона слухавку не бере, я нервуюся, я посилку вам привіз, їхав чорт знаю звідки, а додзвонитися не можу».
Все правильно. Він віз посилку живим, від людей, що люблять. Через усю країну. Ми повинні бути живими. На інше, він не згоден. Чесно, я ще не знаю, від кого, що в цій посилці. А вчора мені привезли, теж, через кілька країн, від Штудгарда, Львова до Харкова. Яким словом мені висловити подяку? Щось, мені часто, почало бракувати обсягу знайомих слів. Дорогі мої друзі, шлю вам свою любов. У чоловіка є інсулін та глюкометри зі смужками, у онука памперси, харчування, іграшки, шкарпетки, а в мене заспокійливе у крапельках та цигарках. Будемо жити!
Спасибі моєму волонтерському братерству за миттєвий відгук, коли я прошу допомоги для харків'ян. Усім, хто вранці та ввечері пише мені «Як ви?», «Жива?», «Гей?». Я Вас обіймаю серцем і, обов'язково, обійму під час зустрічі.
Така дивна війна, у якій стільки любові.”
🖊📸 Inna –
Restrictions on access
Attribution-NonCommercial 4.0 International (CC BY-NC 4.0) https://creativecommons.org/licenses/by-nc/4.0/
Із Зазначенням Авторства — Некомерційна 4.0 Міжнародна (CC BY-NC 4.0) https://creativecommons.org/licenses/by-nc/4.0/deed.uk