An invitation to the Doctor's Congress: East Meets West, held in Edmonton on December 13th, 1990. One side is in Ukrainian the other is in English.
Includes a poem by Anthony Havryluk, an empty letter envelope from the World League of Ukrainian Political Prisoners, and a list of handwritten phone numbers.
This item is an interview with Rob Androschuk and an unknown female. Mr. Androschuk discusses being an officer in the Russian Army and what it was like living during this time period. The unidentified female also talks about living through WWI.
Androschuk, RobThe File consists of one page of printed illustration.
File contains one biography on Fedir Akimenko written by Taras Filenko and translated by Lada Hornjatkevyc.
File contains one biography on Virko Baley written by Taras Filenko and translated by Lada Hornjatkevyc.
File contains one biography on George Fiala written by Taras Filenko and translated by Lada Hornjatkevyc.
File contains one biography on Michael Hayvoronsky written by Taras Filenko and translated by Lada Hornjatkevyc.
File contains one biography on Wadym Kipa written by Taras Filenko and translated by Lada Hornjatkevyc.
File contains one biography on Zenowij Lysko written by Taras Filenko and translated by Lada Hornjatkevyc.
File contains one biography on Yuriy Oliynyk written by Taras Filenko and translated by Lada Hornjatkevyc.
File contains one biography on Wasyl Wytwycky written by Taras Filenko and translated by Lada Hornjatkevyc.
"Show must go on. Дівчина в танцювальній студії у Вроцлаві розповідає, що її батьки сьогодні не виходили на зв'язок. Вони в окупованому містечку нв Сумщині, електрики немає, постійні обстріли. За мить вона робить глибокий вдих, усміхається ученицям, вмикає танцювальну музику і починає урок, як і місяць тому. Ввечері до неї привезуть 8 котів. Show must go on. Тисячі мам і дітей. Тисячі кілометрів від рідного дому. Одна тепер дає раду з істериками трирічки 24/7. Друга має забути про дипломи і хапатися за першу-ліпшу роботу, бо чомусь не встигла вивчити іноземну мову за пару годин у бомбосховищі. Ще одна перетинає всю Європу на авто, хоча нещодавно після травми боялася сісти за кермо. Але всі вони, проклинаючи ро**ю, зчеплюють зуби і роблять свою справу. '' Show must go on. Чоловік прокидається о 10, бо має дзвінок на роботі. До 5 ранку він допомагав розселяти людей на вокзалі, пояснював і перекладав. Він хоче потрапити в тероборону, але друзі переконують, що грошова допомога зараз не менш важлива. Тож він продовжує писати код, щоб переказувати гроші на спальники і тепловізори. Show must go on. Я припиняю скролити стрічку, в який досі не з'явилася новина, на яку ми всі чекаємо. Витягаю книжки і пакую в рюкзак. Долаю багатошарове почуття провини за те, що в безпеці, що можу робити улюблену справу. Вирушаю на інший кінець Вроцлава проводити літературний урок для школярів. З молодшими вигадуємо казку, на диво добру. Про гнома, який шукав свою кицьку. Зі старшими говоримо про різні наративи. Про те, що слово - це також зброя. "В яке місце в Україні ви би хотіли повернутися?" - "Додому. Просто додому". Я впевнена, що ця мрія незабаром здійсниться. Що підлітки писатимуть ЗНО за українськими партами. Вони відбудують цю країну, а потім напишуть такі історії, що світ аплодуватиме стоячи. And show will go on."
Анна, Вроцлав
"#щоб_памятати а це золото правдиве і янгол охоронець нашого будинку. Живе з дружиною Оленкою в нашому під'їзді, вітаємося, як годиться сусідам, заніс нам 05.03.22. пів мішка картоплі та пакет з морозилки. Салом поділилася з Лідою, посолила і за вікно виставила, з шиї , пупа та язика зварила 6- го бульйон, який був нам основою для харчування.
Забула, кров'янку розділила навпіл і занесла до Лідочки в 121 кв
Зустріла сусіда 08.03.22. вже на кп куди звозили людей з Ірпеня, обнялися, спитав, хто лишився у нас, бо хоче прориватися на Ірпінь і вивозити людей. 8-9-10 березня їздив і вивозив . Розказував мені, що якийсь дядько під'їхавши на міст своєю машиною віддав ключі і сказав ''вози поки бензину вистачить''. Здається, 09.03.22. 10.03.22 вивіз близько 100 людей.Хорошого сина виховали тато і мама , а я пишаюся, що знаю Сашка Саша Самков особисто"
Оксана, Ірпінь